Академічна доброчесність

Результати соціологічного дослідження "Викладач очима студентів"

Друк PDF
   

Академічна доброчесність

Друк PDF
Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
 
Правила академічної доброчесності є квінтесенцію морально-етичних стандартів українського народу, європейських та світових університетських і загальнолюдських цінностей.
 
Правила академічної доброчесності обов’язкові для кожного члена університетської спільноти.
 
Університет не залишає поза увагою жодного випадку порушення загальнолюдських цінностей, етики і моралі, правил академічної доброчесності членами його спільноти та дає їм принципову оцінку.
 
Особа, яка підозрюється у скоєнні аморального вчинку чи неетичного діяння, має право на використання усіх легітимних засобів для захисту власної честі та ділової репутації.
 
Несумісними зі званням члена університетської спільноти є: 
  • хабарництво чи будь-які інші форми корупції; 
  • створення умов з боку адміністративних працівників Університету, факультетів чи інститутів, кафедр та інших підрозділів для появи, укорінення та існування хабарництва чи будь- яких інших проявів корупції чи потурання цим антиподам людської моралі та етики; 
  • шахрайство; 
  • підкуп виборців або сприяння йому; 
  • хуліганство; 
  • сексуальні домагання; 
  • кримінально-карані діяння чи бездіяльність; 
  • свідоме порушення чинного законодавства України;
  • культивування негативного ставлення до законодавства України; 
  • проходження академічних процедур контролю знань замість певного індивіда підставними особами; 
  • плагіат у у будь-яких його проявах; 
  • списування при складанні будь- якого виду підсумкового або поточного академічного контролю.
     
Відповідальність за порушення академічної доброчесності поділяється, згідно з законодавством України та Етичним кодексом університету, на: академічну та дисциплінарну. Основні види академічної відповідальності встановлені Законом України «Про освіту».
 
 
Що передбачає дотримання академічної доброчесності
 
Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:
  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
  • об’єктивне оцінювання результатів навчання.
 
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
 
Порушення академічної доброчесності
 
Порушенням академічної доброчесності вважається:
  • академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
  • самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
  • фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
  • фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
  • списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
  • обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
  • хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
  • необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;
  • надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;
  • вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.
 
Відповідальність за порушення академічної доброчесності
 
Відповідальність за порушення академічної доброчесності поділяється, згідно з законодавством України та Етичним кодексом університету, на: академічну та дисциплінарну.
 
За джерелом легітимації академічна відповідальність поділяється на:
  • академічну відповідальність, встановлену державою;
  • академічну відповідальність, встановлену університетом.
На загальнодержавному рівні академічна відповідальність може застосовуватись до закладів вищої освіти і наукових установ, а також до спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій. 
 
За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
  • відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
  • позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;
  • відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
  • позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
  • повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
  • повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
  • відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);
  • позбавлення академічної стипендії;
  • позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.
У якості додаткових або деталізованих видів академічної відповідальності належать:
  • призначення додаткових контрольних заходів (додаткові індивідуальні завдання, додаткові контрольні роботи, повторне тестування тощо);
  • внесення до публічного реєстру порушників академічної доброчесності;
  • повідомлення батькам чи іншим особам (фізичним або юридичним), які здійснюють оплату за навчання осіб - порушників академічної доброчесності, про факти порушення ними академічної доброчесності.
Виховання академічної доброчесності є одним із стратегічних завдань університету. Тому відрахування з університету особи, яка здобуває вищу освіту за порушення правил академічної доброчесності, слід розглядати як міру, яку застосовують у випадках систематичних грубих порушень і лише після того, як інші заходи впливу не дали ефекту.
 
Академічна відповідальність не є різновидом юридичної відповідальності і не заважає притягненню осіб чи закладів (установ) освіти до юридичної відповідальності у випадках, передбачених законодавством України.
 
Основними видами академічної відповідальності структурних підрозділів університету за вищезазначені порушення академічної доброчесності є:
  • внесення відповідного підрозділу до публічного реєстру порушників академічної доброчесності університету;
  • позбавлення такого підрозділу права на участь в університетських або загальнонаціональних рейтингах за базовими показниками професійної діяльності терміном на два роки;
  • позбавлення такого підрозділу раніше здобутого не доброчесними методами відповідного рейтингового місця та моральних і матеріальних винагород, одержаних цим підрозділом у недоброчесній конкуренції;
  • накладення адміністративного стягнення на керівника такого підрозділу.
Основними видами додаткової академічної відповідальності наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників є:
  • позбавлення права здійснювати такими науково-педагогічними працівниками наукове керівництво написанням студентами кваліфікаційних робіт строком на два роки;
  • позбавлення таких науково-педагогічних працівників права бути членами екзаменаційних комісій під час випускних іспитів студентів;
  • не рекомендація вищезазначених науково-педагогічних працівників для укладення між ними та університетом контракту на новий строк.
Науковий, науково-педагогічний і педагогічний працівник, а також студент за систематичні порушення академічної доброчесності може бути притягнутий одночасно до декількох видів академічної відповідальності.
 
Етичний кодекс університету поширює дисциплінарну відповідальність також на порушення академічної доброчесності:
  • у навчально-методичних роботах наукових, науково-педагогічних, педагогічних, інших працівників і здобувачів вищої освіти, 
  • в офіційних звітах про виконання посадових обов'язків і виконану у їх межах роботу, 
  • на керівників структурних підрозділів університету  за умисне надання недостовірної інформації у звітах про роботу їх підрозділів за відповідний період або на вимогу керівництва університету.
За дії (бездіяльність), що визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.
 
Виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності
 
Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.
 
У кожному основному структурному підрозділі університету (інституті, факультеті та коледжі) створюється на паритетних засадах з науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та студентів спільна для всієї академічної спільноти відповідного підрозділу Етична комісія.
 
Етичні комісії за їх правовою природою є своєрідним пулом експертів з питань академічної доброчесності. Кожен член такої комісії повинен мати бездоганну академічну репутацію, активну життєву позицію, беззаперечно поділяти цінності академічної доброчесності, бути наполегливим у досягненні своєї мети як поборника професійної етики.
 
Головним призначенням Етичних комісій є систематичне проведення профілактичної, роз'яснювальної роботи у відповідному академічному середовищі щодо змісту правил академічної доброчесності та необхідності їх неухильного дотримання.
 
Надзвичайно важливою і відповідальною ділянкою роботи Етичних комісій є вчасний та справедливий розгляд порушень академічної доброчесності відповідними членами академічних спільнот. Дрібні порушення Кодексу не обов'язково розглядаються усім загалом комісії. Комісія може формувати зі свого складу групу для розгляду конкретного випадку порушення Кодексу у складі 2-4 осіб, компетентних у сфері, в якій скоєно порушення. Добір таких членів групи варто проводити методом жеребкування чи іншими близьким до нього методом, що майже унеможливить будь-який конфлікт інтересів. Складніші, особливо резонансні порушення Етична комісія розглядає у повному складі.
 
Засідання Етичних комісій є відкритими і гласними, що забезпечується як оприлюдненням прийнятих ними рішень на сайті університету, так і шляхом прямого доступу до засідань Етичних комісій будь-яких осіб.
 
На засіданні Етичної комісії без додаткового запрошення мають бути присутніми члени комісії та бажана присутність члена університетської спільноти, щодо якого розглядається справа Комісією.
 
Етичні комісії належать до публічних інституцій університету, а тому вони можуть діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Статутом Університету та Етичним кодексом університету.
 
Завданнями Етичних комісій основних структурних підрозділів університету є:
  • підтвердження чи спростування фактів порушень членами університетської спільноти правил академічної доброчесності;
  • справедливий розгляд поданого на розгляд питання;
  • надання тлумачення для відповідної університетської спільноти з питань, що стосуються правил академічної доброчесності;
  • надання науковцям науково-методичної підтримки з етичних питань;
  • культивування поваги до навчання, викладання, досліджень та інших видів академічної діяльності;
  • функціонування як експертний орган для будь-якої спірної справи щодо порушення правил академічної доброчесності.
Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:
  • ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
  • особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
  • знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
  • оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.